В процесі різкої активізації гниття і розкладу республіки суспільство психологічно трансформується. Виживання в умовах інформаційно-фізичного терору недоторканих потребує якісно інших світоглядних установок. Самоліквідація ліберального проекту звільняє творчу енергію мас.
Два фактори, які стримують процес: окупаційний інформаційний простір і терор репресивно-каральної системи. Контроль недоторканих над інформаційним простором і репресивно-каральною системою покликаний перетворити трудовий народ України на стадо беззахисних толерантних зомбі. А це дуже погано. Навряд чи українці, як під час Голодомору, будуть знов пожирати власних дітей. Внутрішньосімейний канібалізм це гірше, ніж злочин. Доцільніше практикувати широкий спектр самозахисту, передбачений різними законодавчими актами, міжнародними конвенціями та елементарним здоровим глуздом. Це не обговорюється.
Окупаційний інформаційний простір є уособленням неповноцінності республіки. Проплачені замовником політтехнологи/політологи/соціологи розповідають, про що вони думають (кого власне хвилює, що вони собі там думають?). Політикани радісно плескаються в нечистотах, поливаючи один одного помиями. Витончені інтелектуали розважливо розмірковують. Содом і Гоморра. Проект «Свобода слова», яким так пишаються помаранчеві ліберали, означає повальну шустеризацію інформаційного простору. Проект «Свобода слова», яким так пишаються помаранчеві ліберали, на практиці мав вигляд повзучої трансформації окупованого інформаційного простору на окупаційний. А окупація, як нам відомо, це дуже погано. Жоден з власників телеканалів, що виплескують помиї з нутра зомбоящика, не є українцем. Святослав, Богун і Гонта перевертаються в труні. Так історично склалося, що для трудового народу України заповіти гайдамаків якось ближчі, ніж грантожерські марення гламурних антифашистів. Таке життя, і нічого тут не поробиш.
Доказом виродження окупаційного інформаційного простору є повальне мавпування московських телепроектів. Окупаційний інформаційний простір таким чином вже не приховує свою окупаційну сутність, а отже втрачає інформаційну легітимність і доцільність власного існування. Відмова від перегляду зомбоящика стала ознакою доброго смаку. Проте забороняти дивитися зомбоящик теж не доцільно – морально підготовлені глядачі щоденно мають нагоду укріпитися у власній вірі, переглядаючи свинство недоторканих виродків. Крім того, методологія окупаційних ЗМІ передбачає розбавлення інфо-зомбування елементами правди, котра на тлі інфо-зомбування виглядає особливо ефектною і смертоносною для еліти. Таким чином еліта власноруч риє собі сиру і вологу могилу. Нехай риє. Це і є демократія.
Чим потужніше стискувати пружину, тим швидше вона розпрямляється. Цю стародавню істину не слід забувати. Закони логіки скасувати неможливо, вони діють 24 години на добу. І не треба нікого лякати – достатньо констатувати, тим самим попереджаючи. Той, хто має вуха, той почує. Той, хто вух немає, не почує. Чиї проблеми? Навіть свиней можна попередити, нічого поганого в таких попередженнях немає.
Суттєво: те, що вчора лякало і від чого відмежовувалися, сьогодні приваблює магічним магнетизмом. Чим більше свинського ліберального терору, тим ефективнішою є пізнавальна теорія і подальша неминуча практика магічного магнетизму. І кого з добрих співвітчизників, після всіх цих калиновських-файнгольдів-маркових-лозинських-петросянів, їхніх посібників та поплічників, здатна налякати процедура Суда Лінча? Практично нікого. Навіть навпаки. Рити собі могилу – право недоторканої еліти. Нехай риє.
На відміну від недоторканої еліти, трудовий народ України терор не практикує. Це добре, бо таким чином трудовий народ України, на відміну від недоторканої еліти та приватизованих нею порносудів, є гарантом порядку і законності. Порносуди, які тероризують патріотів і захищають файнгольдів-лозинських-маркових, трудящим непотрібні. Бо терористи, вбивці, клептомани, мародери, педофіли, українофоби не можуть бути джерелом правосуддя за визначенням. Викорінення зарази радо вітатимуть натовпи домогосподарок і безквартирних офіцерів. Соціальна база того, що насувається, є набагато більшою, ніж здається після перегляду зомбоящика. Вдячність – це не лише хліб-сіль на рушнику, але й віра як наслідок швидких практичних ефективних і публічних кроків. Не треба затягувати себе в словоблуддя – все всім і так вже давно зрозуміло.
Недоторкані виродки тому й недоторкані, що доторкатися до них небезпечно, бо вони заражені вірусом Луї Віттон/Бріоні. І що робити з цими хворими недоторканими виродками, щоб вони не заразили наших співвітчизників, які чесно працюють, сплачують комунальні платежі і податки? Ізолювати. Ізоляція захистить недоторканих виродків від народного гніву. А те, що народний гнів неминучий, підтверджує історія України: ліквідація Святославом Хоробрим Хазарського каганату, Хмельниччина, Коліївщина, ОУН, Українська Повстанська Армія. Жодних доказів того, що недоторкана еліта республіки чимось відрізняється від об’єктів народної творчості прадідів великих, недоторкана еліта не навела. А час був. Значить, час згаяно. Значить, треба наздоганяти, і робити те, що слід було робити ще позавчора. Ну що ж, нестрашно. Ретро – це добре.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Про очевидне
Світ:
09111204a.jpg
Окупаційний інформаційний простір є уособленням неповноцінності республіки. Проплачені замовником політтехнологи/політологи/соціологи розповідають, про що вони думають (кого власне хвилює, що вони собі там думають?). Політикани радісно плескаються в нечистотах, поливаючи один одного помиями. Витончені інтелектуали розважливо розмірковують. Содом і Гоморра. Проект «Свобода слова», яким так пишаються помаранчеві ліберали, означає повальну шустеризацію інформаційного простору. Проект «Свобода слова», яким так пишаються помаранчеві ліберали, на практиці мав вигляд повзучої трансформації окупованого інформаційного простору на окупаційний. А окупація, як нам відомо, це дуже погано. Жоден з власників телеканалів, що виплескують помиї з нутра зомбоящика, не є українцем. Святослав, Богун і Гонта перевертаються в труні. Так історично склалося, що для трудового народу України заповіти гайдамаків якось ближчі, ніж грантожерські марення гламурних антифашистів. Таке життя, і нічого тут не поробиш.
Доказом виродження окупаційного інформаційного простору є повальне мавпування московських телепроектів. Окупаційний інформаційний простір таким чином вже не приховує свою окупаційну сутність, а отже втрачає інформаційну легітимність і доцільність власного існування. Відмова від перегляду зомбоящика стала ознакою доброго смаку. Проте забороняти дивитися зомбоящик теж не доцільно – морально підготовлені глядачі щоденно мають нагоду укріпитися у власній вірі, переглядаючи свинство недоторканих виродків. Крім того, методологія окупаційних ЗМІ передбачає розбавлення інфо-зомбування елементами правди, котра на тлі інфо-зомбування виглядає особливо ефектною і смертоносною для еліти. Таким чином еліта власноруч риє собі сиру і вологу могилу. Нехай риє. Це і є демократія.
Чим потужніше стискувати пружину, тим швидше вона розпрямляється. Цю стародавню істину не слід забувати. Закони логіки скасувати неможливо, вони діють 24 години на добу. І не треба нікого лякати – достатньо констатувати, тим самим попереджаючи. Той, хто має вуха, той почує. Той, хто вух немає, не почує. Чиї проблеми? Навіть свиней можна попередити, нічого поганого в таких попередженнях немає.
Суттєво: те, що вчора лякало і від чого відмежовувалися, сьогодні приваблює магічним магнетизмом. Чим більше свинського ліберального терору, тим ефективнішою є пізнавальна теорія і подальша неминуча практика магічного магнетизму. І кого з добрих співвітчизників, після всіх цих калиновських-файнгольдів-маркових-лозинських-петросянів, їхніх посібників та поплічників, здатна налякати процедура Суда Лінча? Практично нікого. Навіть навпаки. Рити собі могилу – право недоторканої еліти. Нехай риє.
На відміну від недоторканої еліти, трудовий народ України терор не практикує. Це добре, бо таким чином трудовий народ України, на відміну від недоторканої еліти та приватизованих нею порносудів, є гарантом порядку і законності. Порносуди, які тероризують патріотів і захищають файнгольдів-лозинських-маркових, трудящим непотрібні. Бо терористи, вбивці, клептомани, мародери, педофіли, українофоби не можуть бути джерелом правосуддя за визначенням. Викорінення зарази радо вітатимуть натовпи домогосподарок і безквартирних офіцерів. Соціальна база того, що насувається, є набагато більшою, ніж здається після перегляду зомбоящика. Вдячність – це не лише хліб-сіль на рушнику, але й віра як наслідок швидких практичних ефективних і публічних кроків. Не треба затягувати себе в словоблуддя – все всім і так вже давно зрозуміло.
Недоторкані виродки тому й недоторкані, що доторкатися до них небезпечно, бо вони заражені вірусом Луї Віттон/Бріоні. І що робити з цими хворими недоторканими виродками, щоб вони не заразили наших співвітчизників, які чесно працюють, сплачують комунальні платежі і податки? Ізолювати. Ізоляція захистить недоторканих виродків від народного гніву. А те, що народний гнів неминучий, підтверджує історія України: ліквідація Святославом Хоробрим Хазарського каганату, Хмельниччина, Коліївщина, ОУН, Українська Повстанська Армія. Жодних доказів того, що недоторкана еліта республіки чимось відрізняється від об’єктів народної творчості прадідів великих, недоторкана еліта не навела. А час був. Значить, час згаяно. Значить, треба наздоганяти, і робити те, що слід було робити ще позавчора. Ну що ж, нестрашно. Ретро – це добре.
Динаміка – вища форма статики.
Музика під настрій:
ТНМК. Відривайся! (аудіо, mp3, 5.4 Мб)
NO-music
В тему:
Україна-18: чекаємо фюрера
Олександр Скіпальський: «Я знаю, як готують військові перевороти»
Ющенку радять ввести надзвичайний стан і очолити уряд
Генерал-лейтенант Скіпальський про необхідність оновлення нинішньої влади (відео)
Юрій Збітнєв про шкідливість вакцинації і перспективи розвитку політичної ситуації (відео)
Юрій Збітнєв про Конституційні збори (відео)
Говорить і показує TV Сенсар
Кращі тексти Ф.Крюгера
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта